Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу

«Пролісок»

 

 

НАКАЗ

 

від 08. 02. 2024 року                                                                                             № 16

 

Про попередження та профілактику

грипу та респіраторних інфекцій у дітей

 

В зв’язку з тим, що в даний час активізуються захворюваності серед населення і, зокрема серед дітей інфекції верхніх дихальних шляхів, які завдають значної шкоди здоров’ю дітей, призводять до загострень хронічних вогнищ інфекцій, що алергують організм дитини, постає потреба в організації профілактики гострих респіраторних інфекцій, санітарно-просвітницької роботи серед батьків і персоналу ДНЗ, посиленої уваги до проведення заходів щодо загартування, організації фізкультурно-оздоровчої діяльності дітей у приміщенні та на подвір’ї.

       Виходячи з зазначеного та керуючись законами України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. №1645-ІІІ ( із змінами), «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 05.07.2001 р.№2586-ІІІ (із змінами), наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 03.02.2006 р. № 48, постанови Головного державного санітарного лікаря України «Про посилення заходів щодо профілактики грипу та гострих респіраторних інфекцій в епідсезоні 2007/2008 н.р.» від 05.09.2007 р. № 26,

Наказую :

  1. Провести виробничу нараду з медичним, педагогічним та технічним персоналом ДНЗ з питань організації гігієнічно-профілактичних заходів щодо попередження захворювань серед вихованців та працівників гострими респіраторними вірусними інфекціями. До 09. 02.2024 р.
  2. Не допускати вихід на роботу працівників ДНЗ, а також дітей з ознаками грипу чи ГВІ.
  3. Довести до всіх учасників навчально-виховного процесу план заходів щодо профілактики захворювань на грип та респіраторні інфекції під час карантину.
  4. Усім працівникам дошкільного навчального закладу:
  • Забезпечувати оптимальний температурний режим у дошкільному закладі, систематичне вологе прибирання та провітрювання приміщень, ретельну обробку посуду на харчоблоці з застосуванням дезинфікуючих засобів. Постійно.
  • Створювати найбільш сприятливі умови для правильного фізичного розвитку дітей, підвищення загального опору, стійкості дитячого організму до інфекцій.

                                                                                                                   Постійно.

  • Ізолювати дитину від колективу при перших ознаках захворювання, надати першу медичну допомогу та повідомити її батьків, адміністрацію ДНЗ.   Постійно.
  1. Медичному та педагогічному персоналу:

 

  • Підготувати консультативно-інформаційні матеріали для батьків про причини виникнення, джерела та шляхи розповсюдження, ризик передачі і заходи попередження інфекційних захворювань.   До 12.02.2024 року.
  • Внести питання профілактики ГРВІ та грипу, організації фізкультурно-оздоровчої діяльності дітей у приміщенні та на подвір’ї до порядку денного батьківських зборів.
  • Проводити ранкові огляди дітей. Щоденно.
  • Вести моніторингові дослідження фізичного розвитку дітей, стану виховної, фізкультурно-оздоровчої, санітарно-профілактичної роботи в ДНЗ. Постійно.
  1. Працівникам харчоблоку:

 

6.1. Не приступати до роботи , маючи захворювання, зокрема, ангіну, катар верхніх дихальних шляхів, риніт, отит.

  1. Старшій медичній сестрі:

 

  • Виключити проведення профілактичних щеплень проти інших інфекцій у період епідемічного підйому грипу.
  • Проводити додаткову вітамінізацію дітей полівітамінними препаратами «Гексавіт», «Ревіт», «Ундевіт» під час обіду чи сніданку ( за умов достатнього фінансування), поряд з С-вітамінізацією готових страв.
  1. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Завідувач ДНЗ:__________Надія БОБКОВА

ПЕРЕВАГИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ НАССР 

20 вересня 2019 року настала кінцева дата, коли система безпечності харчової продукції НАССР має бути впроваджена на всіх українських підприємствах. Це стосується й малих

Виконання цих вимог є обов’язковим через прийнятий Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який 20 вересня 2015 року вже набув чинності, згідно якому контролюючим органом є ДПССУ. У гіршому випадку, за невиконання цих обов’язків, українські оператори ринку отримають штраф, який для юридичних осіб складатиме 30 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб — 15 та зупинення роботи потужностей.

Безпечність харчових продуктів є важливим питанням, нерозривно пов’язаним зі здоров’ям суспільства у всіх країнах світу. За даними Всесвітньої організації здоров’я (ФАО ВООЗ) захворювання, що асоціюються з харчовими продуктами, являють собою надзвичайно складну для вирішення проблему не тільки у країнах, що розвиваються, а й у розвинутих країнах, з огляду на суттєву шкоду для здоров’я людей та значні економічні збитки. В останні роки питання безпечності харчових продуктів стали одним з головних занепокоєнь громадськості.

У відповідь на ці гострі проблеми, харчова промисловість активізувалась у своїх намаганнях знайти оптимальні рішення, які насправді покращують ситуацію у сфері управління безпечністю харчових продуктів. Бажання мінімізувати ризики та контролювати безпечність харчових продуктів призвело до створення та розробки різних концепцій управління безпечністю. Завдання цих концепцій полягають перш за все у зниженні ризику виробництва небезпечного продукту та у гарантуванні як виробникам так і споживачам того, що харчова продукція є безпечною та високої якості.

Реформування традиційної системи управління безпечністю харчовими продуктами є нагальною проблемою і в Україні. Наявні підходи не можуть вважатись достатньо ефективними оскільки вони не визначають і адекватно не вирішують багатьох існуючих проблем, не можуть забезпечити ефективне реагування на швидкий розвиток і зміни, що привносять ймовірні ризики, не завжди враховують під час прийняття рішень найновіші наукові дані та наслідки для суспільства, не охоплюють та не розповсюджуються на весь харчовий ланцюг. ЩО ТАКЕ НАССР?

Термін «керування» застосовується у стандарті ДСТУ ISO 22000:2007, як замінник терміну «контроль», що використовується в перекладах документів ПОСІБНИК ДЛЯ ДЛЯ М’ЯСОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ З ПІДГОТОВКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ З ПІДГОТОВКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, обґрунтованою системою, що дозволяє забезпечувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації і контролю небезпечних чинників. Система НАССР є єдиною системою управління безпечністю харчової продукції, яка довела свою ефективність і прийнята міжнародними організаціями. Концепція НАССР охоплює всі види потенційних небезпечних чинників, що можуть вплинути на безпечність харчових продуктів, тобто, біологічні, фізичні та хімічні чинники, незалежно від того, чи вони виникнули природнім шляхом з причин, пов’язаних із довкіллям, чи через порушення процесу виробництва. Хоча споживачі найбільше переймаються хімічними та фізичними небезпеками, які вони найчастіше виявляють, мікробіологічні чинники є найбільш серйозними з точки зору тяжкості наслідків для здоров’я людини. З цієї причини, не дивлячись на те, що системи НАССР охоплюють всі 3 види небезпечних чинників, основна увага приділяється мікробіологічним проблемам. Наприклад, крихта металу в харчовому продукті (фізичний небезпечний чинник) може призвести до пошкодження зубу однієї людини, а зараження партії м’ясної продукції сальмонелою може викликати отруєння сотень або навіть тисяч споживачів. Концепція НАССР була розроблена в 60-х роках. Перед NASA стояло завдання розробити систему, що виключає можливість утворення токсинів у харчовій продукції і, як наслідок, запобігти харчовим отруєнням. Вибіркові та навіть і тотальні випробування кінцевого продукту або напівфабрикатів не могли гарантувати безпечності продукції, проте суттєво ускладняли технологічний процес і здорожували виробництво. Для вирішення цієї проблеми була ініційована розробка концепції НАССР. Початкова система НАССР базувалася на трьох принципах:

  1. Визначення та оцінка небезпечних чинників, пов’язаних з процесами на всіх етапах, тобто від вирощення/ збору сировини до продажу/ попередньої обробки.
  2. Визначення критичних точок керування з метою здійснення контролю над будь-яким небезпечним чинником, що піддається виявленню.
  3. Створення систем моніторингу критичних точок керування. Поряд з цими принципами, система визначила КТК як етап у виробництві продукту, втрата контролю в якому призведе до неприйнятного ризику щодо безпечності харчових продуктів.

Превентивний (запобіжний) характер системи НАССР стає особливо очевидним при перерахуванні цих принципів у нижченаведений спосіб, тобто, вказавши, що ця система повинна: • Визначати будь-які проблеми, пов’язані з безпечністю продукту або методу обробки. • Визначати конкретні чинники, які необхідно контролювати для запобігання виникненню цих проблем. • Створювати системи, що можуть виміряти та документально підтвердити належний рівень контролювання цих чинників.

НАССР - це інструмент управління, що забезпечує більш структурований підхід до контролю ідентифікованих небезпечних чинників, у порівнянні з традиційними методами, такими як інспектування або контроль якості. Використання системи НАССР дозволяє перейти від випробування кінцевого продукту до розробки превентивних методів, передбачає забезпечення еквівалентних (рівнозначних) вимог до рівня безпечності харчових продуктів для всіх учасників глобалізованого продовольчого ринку. Прийняті Комісією нормативи, основні принципи і рекомендації з безпечності харчової продукції визнано у угоді СОТ «Про санітарні та фіто санітарні заходи», як основа для гармонізації санітарних заходів, при цьому НАССР створює надійне організаційне підґрунтя забезпечення безпечності продовольства та кормів. Отже НАССР буде відігравати все зростаючу роль у практичних заходах з безпечності харчових продуктів не лише як система, обрана окремими країнами, але й на загальносвітовому рівні, вносячи свій вклад у розширення міжнародної торгівлі.

 

 

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу

«Пролісок

 

НАКАЗ  

  

 

  1. 01.2024                                                              № 5-А

 

Про   проведення санітарно-освітньої роботи з працівниками ДНЗ

 

 

Відповідно до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (із змінами, внесеними згідно з МОН, молоді та спорту № 202/165 ( 0440-13) від 26.02.2013), санітарного регламенту, та плану роботи постійно діючого семінару –практикуму для медичних працівників ДНЗ на 2023- 2024 навчальний рік

НАКАЗУЮ:

  1. Призначити відповідального за проведення навчання працівників закладу з питань санітарно-освітньої роботи старшу медичну сестру, Кріпчак Ольгу Іванівну.
  2. Старшій медичній сестрі, Кріпчак О.І:
    • Скласти план навчання на рік з педагогічним персоналом, техперсоналом та працівниками харчоблоку. Періодичність навчання – щоквартально.
  3. Проведене навчання підтвердити протоколом та підписами осіб, які пройшли навчання.
  4. Відповідальність за виконання наказу покласти на старшу медсестру, Кріпчак О.І.

Завідувач ДНЗ_________Надія БОБКОВА

 

З наказом ознайомлено:___________Ольга КРІПЧАК

                                     .

 

                                     .

Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу

«Пролісок                    

 

Протокол № 6

 

ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ

З ПРАЦІВНИКАМИ ЗАКЛАДУ

від 25. 06. 2021 року

 

Присутні – 26 осІб,

Секретар: Зборовська О.В.

     Поядок денний :

Профілактика ротавірусної інфекції.

СЛУХАЛИ: старшу медичну сестру, Кріпчак О. І., яка розповіла, що ротавірусна інфекція – гостре інфекційне захворювання , що характеризується гострим початком хвороби, з поєднанням симптомів ураження шлунка і кишечника з респіраторними проявами на початкових етапах захворювання.

Хворіють люди всіх вікових груп, але більш сприйнятливі діти.

Хвора людина стає заразним для оточуючих вже з кінця інкубаційного періоду і триває до одужання.

Заходи індивідуальної профілактики такі ж, як і при будь-якої гострої кишкової інфекції:

– дотримувася особистої гігієни, мити частіше руки, особливо перед їжею і після відвідин туалету;

– не вживати в їжу немиті овочі, фрукти і зелень;

– проводити правильну кулінарну і термічну обробку харчових продуктів, дотримуватися умов і термінів їх зберігання;

– не вживати воду з невідомих джерел, пити кип’ячену або очищену воду;

– намагатися не харчуватися на вулиці, це стосується особливо дітей.

УХВАЛИЛИ: Інформацію взяти до відома та виконувати рекомендації постійно.

Секретар __________ Зборовська О.В.