ВСТУП

   Одна з актуальних проблем, що стосуються споконвічних проблем людства,— виховання дітей. Сьогодні проблему виховання обговорюють батьки, педагоги, психологи, соціологи. Саме в сім’ї дитина отримує первинні навички сприйняття дійсності, привчається усвідомлювати себе повноправним представником суспільства. Роль сім’ї постає у поступовому введенні дитини в суспільство так, щоб вона розвивалася відповідно до природи, культури країни, де вона народилася.

   Державна політика в галузі освіти підкреслює провідну та важливу роль сім’ї у вихованні молодого покоління. Зокрема, у ст. 3 п. 2 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено: «Держава надає всебічну допомогу сім’ї у розвитку виховання та навчання дитини; … піклується про збереження та зміцнення здоров’я, психологічний і фізичний розвиток дітей».

Слід зазначити, що у ст. 8 Закону України «Про дошкільну освіту», визначені певний обов’язок та роль сім’ї у дошкільній освіті.

1. Сім’я зобов’язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім’ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.
2. Відвідування дитиною дошкільного навчального закладу не звільняє сім’ю від обов’язку виховувати, розвивати і навчати її в родинному колі.
3. Батьки або особи, які їх замінюють, відповідають перед суспільством, державою за розвиток, виховання та навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності.

   У Базовому компоненті дошкільної освіти України визначено, що: «Дошкільна освіта є самостійною системою, обов’язковою складовою освіти в Україні, яка гармонійно поєднує сімейне та суспільне виховання…»

Актуальність: Родина – природний осередок найглибших людських почуттів: тут народжуються і поглиблюються любов до матері і батька, бабусі і дідуся, роду і народу, пошана до рідної мови, історії, культури. Основне завдання сім’ї як першого соціального інституту – навчити дитину жити у злагоді з довкіллям і згоді з собою, створити сприятливі умови для її особистісного становлення,вправляти в умінні розгортати конструктивну, творчу, гуманістично спрямовану життєдіяльність. Призначення батьків, як найближчих для зростаючої особистості людей, полягає не лише в тому, щоб виступати для неї постачальниками нової інформації, контролерами дій і вчинків, поціновувачами її життєвих здобутків, партнерами по спілкуванню, але й бути свого роду «амортизаторами», які пом’якшують життєві удари, нівелюють вплив стресогенних чинників, відновлюють рівновагу між зовнішніми подіями та їх переживанням дитиною, заспокоюють, розсіюють сумніви, знімають напруження, вчать спиратися на власні сили.Звичайно, кожна сім’я має свій досвід батьківства, в якому є як педагогічні здобутки батьків, так і прорахунки у виховних впливах на дитину. Можна назвати різні причини цих помилок, але, напевно, однією з найбільш поширених є слабка поінформованість батьків про сучасні підходи до виховання дитини в сім’ї, засади усвідомленого батьківства. Занурені у щоденні клопоти батьки не зав- жди усвідомлюють, що мають на сьогодні справу з «новою» дитиною, яку погано розуміють, по відношенню до якої використовують старі схеми, що нині вже не діють, орієнтуються на традиційний зміст, форми і методи виховання і навчання дошкільника. Ігнорування специфіки перехідної доби, потреб часу, змін освітніх пріоритетів може коштувати всім надто дорого.

     Сім’я і ДНЗ – два суспільні інститути, що знаходяться біля витоків нашого майбутнього. На жаль, їм не завжди вистачає такту, щоб почути і зрозуміти один одного.

     Непорозуміння між сім’єю і дошкільним навчальним закладом тягарем лягає на плечі дитини. Як змінити такий стан речей? Як зацікавити батьків роботою ДНЗ, допомогти зрозуміти важливість єдиних вимог сім’ї і дитячого садка?

     Відомо, що багато батьків цікавиться лише тим, як дитина їсть у дитячому закладі і чи добре її одягли, вважаючи, що дитячий садок – місце, де лише доглядають дітей, доки їх батьки знаходяться на роботі.

       Тому постає завдання зближення з батьками, пошуку шляхів взаєморозуміння, ознайомлення батьків не лише з організацією педагогічної роботи з дітьми, а головне – ознайомлення з виховною метою, традиціями дитячого садка та групи.

Саме з метою формування педагогічної культури батьків, підвищення рівня їх поінформованості щодо новітніх підходів до розвитку дітей та формування в них навичок соціальної компетентності спрямовані дані методичні рекомендації.

Ефективна взаємодія ДНЗ та сім’ї

Інноваційні форми взаємодії ДНЗ та сім’ї

 

     Практиками напрацьовано чимало новітніх форм роботи дошкільного закладу з родиною. З метою пропаганди інноваційних технологій, прогресивного педагогічного досвіду та психологічної грамотності у дитячо – батьківських взаєминах проводяться такі форми роботи:

- проектування або метод проектів (сімейні проекти);

- тренінгові та інтерактивні заняття з батьками про психічне, фізичне та

   психологічне здоров’я дітей;
-   участь батьків у конкурсах, виставках, святах; спільні розваги;
-   ділові ігри;
-   диспути;
- круглі столи;
-   лекції (групові та індивідуальні);
-   консультації – роздуми;
-   дискусії;
-   презентації творчих доробків;
-   анкетування батьків;
- розробка та презентація методичних порад;
- «телефон довіри».

      Значного поширення набувають творчі форми роботи з батьками, в яких беруть участь діти, інші педагоги і співробітники дошкільного закладу. Часто батькам цікаво не тільки спостерігати за дитиною під час її взаємодії з дорослими не в домашніх умовах, а й самим виступити в новій ролі (театралізованій виставі, спортивному змаганні, конкурсі).

    Усі форми роботи, що проводяться в дитячому садку повинні враховувати такі особливості батьків:

-  право на власну думку, точку зору, систему цінностей;

-  інформувати не лише про обов'язки батьків, але й про права, а ними вони можуть скористатись;

-  у готовності позитивно поставитись до проявів батьківської ініціативи і творчості та заохочувати їх;

-  вміти не лише повчати батьків, але і вчитися у них.

     Важливою складовою у системі роботи з батьками є педагогічний всеобуч. Методологічна основа всеобучу: народний педагогічний досвід та досягнення вітчизняної і зарубіжної наукової педагогіки з питань родинного виховання. Щоб педагогічний всеобуч був достатньо ефективним, він має бути диференційованим. Тобто, він повинен передбачати якісні відмінності та особливості різних груп сімей, які до них відносяться:

-  соціальні аспекти (особливості сімей за місцем проживання, соціального статусу сім’ї);

-  демографічний аспект (врахування віку, освіти батьків та дітей, структури сім’ї);

-  світоглядний (світоглядні позиції, стиль сімейних стосунків, ставлення до суспільства);

-  етнографічний (врахування рівня загальної педагогічної та професійної культури батьків, характер сімейних  традицій, культури домашнього побуту).

    Важливо навчати батьків правильної взаємодії з дітьми. Педагогізація родин відбувається через консультативно-рекомендаційну (батьківські збори, усні і письмові консультації, бесіди, практикуми, тренінги тощо), лекційно-просвітницьку (батьківські лекторії, всеобучі, конференції, педагогічні читання) діяльність, залучення батьків до освітнього процесу ("Дні відкритих дверей", участь у підготовці й проведенні свят, розваг, окремих занять, в оснащенні педагогічного процесу та упорядкуванні приміщень, території разом з дітьми і педагогами).

     Доцільно залучати до роботи не окремих, а всіх представників сім'ї, інших родичів, які мають стосунок до виховання дитини, а також налагодити дружні стосунки з іншими сім'ями, які небайдуже ставляться до розвитку і виховання своїх дітей. Актуалізації уваги батьків до проблем виховання дошкільників сприяють доручення їм виступити з конкретного питання на батьківських зборах; «домашні завдання» на спостережливість; участь батьків у роботі гуртків, проведенні ігор, занять, екскурсій з дітьми; допомога у проведенні рольових і ділових ігор.

     Щоб привабити батьків до життя дитячого садка, необхідно зроби­ти їх   союзниками, радниками, помічниками, друзями, а не просто спонсорами, критиками, спостерігачами, щоб педа­гогічне співробітництво батьків зі своєю дитиною і педагогами виглядало як діалог, діалог, який містить у собі:

* об'єднання виховних зусиль дитячого садка і сім'ї на користь дитині;

* уміння відстоювати свою точку зору та інтереси дитини;

* бачення індивідуальних особливостей своїх дітей та закономірностей

   психічного розвитку;

* подолання авторитаризму.

Взаємодія ДНЗ та сім’ї повинна проходити систематично та планомірно.

Перспективний план роботи з батьками

НАЗВА   ЗАХОДУ	ЦІЛЬ ПРОВЕДЕННЯ	ФОРМА РОБОТИ
«Розвиток дитини дошкільного віку»	Знайомство з вимогами «Базового компоненту дошкільної освіти»	Батьківські збори
«Познайомтесь ,це я!»	Показати дітей в різних режимних моментах	Колаж для батьків
«Образ моєї дитини»	допомогти батькам усвідомити різнома- нітність поглядів на дитину	Творча гра
«Який я батько»	З’ясувати особливості	Анкетування
«Дитина батьківських мрій»	сприйняття батьками дітей, виявити вплив батьків на формування дитини.	тренінг
«Роль тата у вихованні дитини»	З’ясування і аналіз ін- формації про те ,яку роль в житті дитини грає тато	Консультація
«Моя сім’я»		Виставка дитячих малюнків
«Тільки ти, єдиний тато»	Залучати тат до життя в дитячому садку	Свято
«Будуємо гармонійні стосунки з бабусями і дідусями»	Допомогти молодим батькам правильно спілкуватись з стар- шими членами сім’ї	Поради
«Клуб щасливих батьків»	Підготовка до свята бабусь; навчити бать- ків виготовляти разом з дітьми подарунки для бабусь	Практикум
«Моя бабуся –найкраща»		Фотовиставка
«Як багато бабусь є хороших»	Допомогти молодим батькам краще пізнати своїх батьків	Анкета для тат і мам
«Бабуся – берегиня роду»	Залучати бабусь до активної участі в житті дитячого садка та виховання онуків	Свято

	Форми, методи та прийоми взаємодії з батьками

 

Результативні форми, методи та прийоми роботи з батьками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

ПЕДАГОГІЧНІ ПРОЕКТИ

«Сім’я – це джерело, водами якого

живиться повноводна річка нашої держави.

На моральному здоров’ї сім’ї будується педагогічна мудрість школи. Чудові діти

виростають у тих сім’ях, де батько і мати

по-справжньому люблять один одного і водночас люблять і поважають людей»

                                                                                     Василь Сухомлинський

 

 

Тривалість проекту: 1 рік

Актуальність:

     Проблема взаємодії дитячого саду з родиною завжди була актуальною і важкою. Актуальною, тому що участь батьків (законних представників, далі по тексту - батьків ) у житті своїх дітей допомагає їм побачити багато чого, а важкою, тому що всі батьки різні , до них , як і до дітей потрібен особливий підхід. 

     Організація взаємодії з сім'єю - робота , яка не має готових технологій і рецептів. Її успіх визначається інтуїцією , ініціативою і терпінням педагога , його вмінням стати професійним помічником у родині. 

    Як привабити батьків до життя дитячого садка, зроби­ти їх   союзниками, радниками, помічниками, друзями, а не просто спонсорами, критиками, спостерігачами, щоб педа­гогічне співробітництво батьків зі своєю дитиною і педагогами виглядало як діалог, діалог, який містить у собі:

• об'єднання виховних зусиль дитячого садка і сім'ї на користь дитині;
• уміння відстоювати свою точку зору та інтереси дитини;

бачення індивідуальних особливостей своїх дітей та закономірностей психічного розвитку;

• подолання авторитаризму.

     Вихователь та батьки, об'єднанні у своїй діяльності, діють в інтересах дитини, створюють для неї належні умови. Від того, наскільки такі взаємовідносини будуть узгоджені, залежить успіх формування особистості в цілому. Саме взаємодія у педагогічному процесі сім'ї та дошкільного закладу здатна здійснювати особистісно-орієнтований підхід, формувати індивідуальність, активізувати творчий потенціал не лише дитини, але і педагогів, і батьків.

     Дошкільний навчальний заклад - помічник сім'ї у вихованні дітей.

     Щоб найкраще, найвідповідальніше підійти до виховання дитини, батьки разом з вихователями повинні збудувати свої стосунки на принципах взаємної поваги, розуміння важливості один одного і усвідомлення того, що таке партнерство матиме довготривалий вплив, на користь усіх.

Мета проекту: допомогти сучасній родині в морально-естетичному вихованні та навчанні повноцінної особистості дитини, як носія суспільної свідомості.

 

Завдання:

• Створювати позитивну емоційну сферу спілкування між дітьми , батьками та педагогами.
• Поповнювати, активізувати і збагачувати педагогічні знання та вміння батьків про виховання та навчання дітей загальнодоступними науковими відомостями.
• Довести до відома батьків, що право й обов’зок виховання їхніх дітей належить їм самим.
• Розвивати креативні здібності дітей і батьків у спільній діяльності.
• Виховувати в батьків почуття впевненості у своїх силах і мудрості,узагальнювати досвід сімейного виховання.
• Надавати можливість батькам і дітям проявити свої здібності і таланти через участь у заходах дошкільного закладу.
• Сприяти підвищенню ролі сім'ї , її відповідальності у морально-естетичному вихованні підростаючого покоління.
• Формувати соціально прийнятні норми спілкування дорослих і дітей.
• Залучати батьків до педагогічної діяльності, зацікавити розвивальною спрямованістю навчально-виховного процесу.

Характеристика проекту:

*за домінуючою діяльністю: соціальний

*за тривалістю: довготривалий

*за кількістю учасників: колективний

База реалізації проекту: Дошкільний навчальний заклад «Пролісок»

                                             м. Обухів

Учасники проекту: діти, батьки, педагоги.

Очікуваний результат:

• Об'єднати батьків, дітей, педагогів.
• Підвищення престижності та значущості праці працівників  

         дошкільного навчального закладу;

• Виявити форми сімейних відносин, мікроклімат у сім'ї.
• Визначити педагогічні можливості батьків.
• Навчитися та навчити основ спілкування.
• Зростання культури батьківства в родинах.

Проект реалізується в чотири етапи:

І етап. Підготовчий

Мета: показати батькам можливості дошкільного навчального закладу щодо забезпечення повноцінного фізичного, психологічного та соціального розвитку малюків. Ознайомити батьків із додатковими послугами ДНЗ, залучення батьків до тісної співпраці із дошкільним закладом.

 

Форми взаємодії дитсадка і родини:

1. Презентація закладу. Знайомство колективу з родинами вихованців, вивчення проблем у вихованні дитини.

2. Діагностика родин дітей, що відвідують ДНЗ (анкети, опитування, бесіди, відвідування) за напрямками:

- склад родини, професія, освітній рівень;

- загальна сімейна атмосфера. Особливості взаємин між членами родини;

- що батьки, вважають важливим у вихованні;

- що є предметом основної турботи батьків: здоров'я, розумовий розвиток  дитини тощо;

- рівень психолого-педагогічних знань і практичних умінь;

- система виховних впливів;

- організація спільних форм діяльності в родині;

-   питання додаткового навчання дитини;

-   соціальне замовлення батьків (з урахуванням їхніх фінансових можливостей).

3.Планування роботи з родиною у річному плані:

• спеціальні експозиції, спільні заняття, фотовиставки, виставки робіт, «Дні добрих справ», «Дні відкритих дверей»,інформаційні стенди, реклама;                                                                                      
• організація спільних свят і заходів;

1. II. Організаційний етап

Мета: провести моніторингові дослідження (сімейних стосунків, вплив на розвиток дитини через єдину роботу дитячого садка і сім’ї), взаємодії педагогів та батьків; налагодити співпрацю батьків та дитячого садка, розширити інформаційне поле батьків із питань виховання.

 

Форми взаємодії дитсадка і родини:

1. Формування бази даних за результатами анкет, опитувань батьків.
2. Створення умов для впровадження планів роботи з батьками.
3. Формування установки на співробітництво ДНЗ й родини.

III. Практичний етап

Мета: створити ситуації взаємодії та співробітництва, надати батькам можливість виявити свої творчі здібності, залучати батьків до педагогічної діяльності, зацікавити у навчально-виховному процесі.

 

Форми взаємодії дитсадка і родини:

1. Робота педагогів з формування у батьків спеціальних знань з педагогіки.

- спільні заняття, відкриті покази;

-   система консультацій;

-   домашні завдання;

-   батьківські збори.

2. Спільна діяльність за схемою: педагог — дитина, дитина — батьки, батьки — педагог.

-  свята та розваги (календарні, спортивні, сімейні, традиційні).

- екскурсії, походи, цільові прогулянки.

-  участь у спільних проектах, конкурсах, виставках (музичних, літературних, образотворчих).

- суботники, акції.

- заходи щодо поліпшення матеріальної бази ДНЗ і груп.

1. Етап оцінювання результатів

Мета: проведення аналізу ефективності спільної діяльності ДНЗ та сім’ї , узагальнення та поширення кращого досвіду сімейного виховання, сприяння згуртованості батьківського колективу.

 

Форми взаємодії дитсадка і родини:

1. Анкетування, опитування батьків, педагогів.
2. Узагальнення й поширення досвіду сімейного виховання (через засоби масової інформації, рекламні буклети, «круглий стіл»).
3. Щорічне свято «У колі дружньої родини»
4. Аналіз ефективності роботи з подальшою її корекцією.

 

Мета : Формувати готовність батьків до конструктивних партнерських стосунків із співробітниками дошкільного навчального закладу, усвідомлене ставлення до багатогранності своїх функцій в сім"ї.

1.Мотиваційно – інформаційний етап.

Мета : Викликати у татусів бажання приймати безпосередню участь у вихованні сина чи доньки . Дати батькам можливість спос- терігати та аналізувати поведінку дітей в дитячому садку. Вчити татусів спілкуватися з дітьми в різних видах діяльності.

1)Ознайомлення з метою проекту.

2) Анкетування «Який я батько»

3) Консультація « Роль тата у вихованні дитини»

2.Репродуктивний етап .

Мета: Дати батькам можливість застосувати знання набуті на інформаційному етапі.

1) Створення «Клубу батьків»

2) Аналіз анкет батьків .Бесіда за результатами анкетування (Чи змінились би сьогодні ваші відповіді на питання? Чому ?)

3) Тренінг для батьків «Образ дитини»

3.Етап узагальнення.

Мета : Узагальнити знання батьків про вікові особливості дітей .

1)Бесіда «Яким я знаю свого сина (доньку)?»

2)Нетрадиційне зібрання батьків « Бесіда за чашкою чаю»

4. Творчий етап .

Мета: Реалізувати спільний задум Розвивати активність батьків.

1) Ігри дітей з татусями вдома . Фоторепортаж .

2) Оформленні альбому « Я і мій малюк».

5. Підсумковий етап .

Мета :Дати оцінку роботі за період проекту .Вчити отримувати задоволення від результатів роботи.

1) Презентація робіт дітей «Тату ,ти себе впізнав ?»

2) Свято з участю татусів «Тільки ти ,єдиний тато…»